Може то карма,чи може і просто доля?
Рветься, стирає по крихті той довгий шлях.
Може провина чия, чи чужа сваволя
Знищує силу і волю на всіх стежках.
Мабуть то сила невдалого сподівання,
Що руйнування іде по чужих слідах
Та зруйнувати вже час ті шляхи волання
Може і зійде тоді очужілий прах.
Довго шукати ознаки чужої влади
На перехрестях у вільних семи вітрів
Довго читати основи чужої зради
Посеред хвилі своїх не своїх морів
3 коментарі “Доля”
Поезія вразила глибокими філософськими роздумами, атмосферою містичності, оригінальним поетичним експериментом, авторським стилем, провокуючи роздуми читача над сенсом людського життя
Щиро дякую! Дуже приємно!
Навзаэм, пані Маріанна!. Творчих натхнень. Також було приємно на поетичних мерідіанах зустріти людину, яка духовно близька тобі за світоглядом. Радісно відчувати, що ти не один у просторі Божої Світобудови. Сонячного настрою.