Загадкове поле до себе манило,
Запашними травами голову п’янило,
Вигравало сонечко на дрібній росиці,
Ти мене за руку вів по вузькій стежинці.
Назбираю квіточок повний оберемок,
Заплету у косу небесний барвінок,
Серед поля обійму високу тополю
І у неї попрошу щасливої долі.
2 коментарі “В ПОЛІ”
гарно
Поетично, щиро, барвисто