…Ты явишься неузнанным средь нас, кричаще нежелательным и странным, когда-нибудь, внезапно, не сейчас, неясно где… Видением туманным пронзив пространства серый, скудный срез, мелькнёшь, летя неведомо откуда… Начав чего-то сложного генез, ненужного на самом деле чуда, исчезнешь, ничего не завершив, оставив нам ещё одну проблему… В привычном знаньи брешь собой пробив, подбросишь нам для споров глупых тему, мозги нам плавя логики огнём, круша барьеры догм и аксиом…
І кожен день, народжений світанком, Вдихає ніжний запах чебрецю, Стрічає мить з посрібленим серпанком, Красу земну на хвої ялівцю. Мене немов поглинула […]
Нас оточує світ незнайомців, Не плануємо навіть дружити, Лиш розглядуємо тих скитальців, Що мандрують полями жита. І ті імпульси, що струмують, Розсікають […]