Как жаль мне, столько лет пропало зря… Не смог найти покоя за стеною, покинув тихий мир монастыря, в мирское окунулся с головою… Похоже, что монахом мне не быть, не знаю, верю я иль заблуждаюсь, утрачена связующая нить с религией, в ней больше не нуждаюсь… …И вот я здесь, на палубе стою под парусом несущегося брига, обдумываю праведность свою… В чём суть моя? Безбожник я, расстрига, привыкший жить, себя в себе губя, не любящий ни Бога, ни себя…
Таблеток сто(!)дістала (Були у куми з собою) І усі їх…поковтала, Запиваючи водою. Вголос кум подумав: -Ох,біда(!!!)яка у вас!.. Лікар порадив,кумо, Це […]