Хлюпоче дощ. Гроза уже в агонії,
Фінальний дограє вистави акт.
Змокрілі наїжачились півонії,
Стеблинами хитаючи у такт.
Жива картина смутку та гармонії:
усьому є початок і межа.
Минає дощ. Палахкотять півонії,
Той дощ неначе в безвість проводжа.
Думок на тему “Хлюпоче дощ. Гроза уже в агонії…”
Так романтично, захоплююче !