І от зима… Подвір’я оніміло
(навіщо слів порожня метушня?)
Виблискують сніжинки білі-білі
У срібній гриві хмарного коня.
Якесь тепло розлито понад світом,
Хоча морозом світиться блакить,
І огортає душу оксамитом,
Та чайник розтривожений кипить.
Для голосування необхідно авторизуватись
ok
І от зима… Подвір’я оніміло
(навіщо слів порожня метушня?)
Виблискують сніжинки білі-білі
У срібній гриві хмарного коня.
Якесь тепло розлито понад світом,
Хоча морозом світиться блакить,
І огортає душу оксамитом,
Та чайник розтривожений кипить.