На літо втрачено права.
Холодним полем ходить пустка.
І осінь – золота вдова
На небо ночі в’яже хустку.
Бринить скорботою сльота.
Мовчить природа простодушно,
Бо нині навіть самота
Така чаруюча і слушна.
Для голосування необхідно авторизуватись
okНа літо втрачено права.
Холодним полем ходить пустка.
І осінь – золота вдова
На небо ночі в’яже хустку.
Бринить скорботою сльота.
Мовчить природа простодушно,
Бо нині навіть самота
Така чаруюча і слушна.
Думок на тему “На літо втрачено права…”
Добре, що права на літо втрачено лише тимчасово. Цікавий вірш:-)