Не засмучуйтесь, осене!

автор Ian Rutzit|Опубліковано 28.09.2020|1 Коментар

Нащо сльози гіркі?

Вам ще потім морозами

Малювати зірки.

Для такої трагічності

Це даремні труди:

Не придумано вічності

Навіть для самоти.

Тож не будьте Ви сірою,

Не розводьте росу,

Я у Вас й досі вірую,

І у Вашу красу.

Офлайн 2 тижні

1 407

Коментарі: 21Публікації: 401Реєстрація: 14-03-2020

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Березень 2020)

Опубліковано 17.08.2018

СЛОВО

Слова є ліками від болю, І ти словами не марнуй! Що не являється любов`ю, Любов`ю ти не іменуй! «Любов» нам Богом дане […]

Опубліковано 05.01.2021

Хочеться життю довіряти, Завжди щоб був цей потік. Жити, радість у всьому плекати, А не черговий підступ під бік. Чому коли так […]

Опубліковано 23.04.2020

Так закрутилось, що з яких півкуль куди, Даремно бігати по атласі указкою; Де б не сховатись і куди б не йти, Весь […]

Опубліковано 06.08.2020

В светлой комнате очень темно… И в июле вдруг стала осень… Сделав вид, что нам все равно, Застелили навеки простынь…. И… безумства, […]