Вечоріє. Жнива, жнива.
Поле золотом щедро вмите.
Підбирає душа слова,
що зуміють її зігріти.
Сонцем дивиться небокрай.
Ліс в потертій стоїть сукенці.
І заварює осінь чай,
та варення кладе на денце.
Для голосування необхідно авторизуватись
okВечоріє. Жнива, жнива.
Поле золотом щедро вмите.
Підбирає душа слова,
що зуміють її зігріти.
Сонцем дивиться небокрай.
Ліс в потертій стоїть сукенці.
І заварює осінь чай,
та варення кладе на денце.
3 коментарі “Вечоріє…”
Прекрасні у Вас вірші!
Дякую. А читають їх ще краще
https://www.youtube.com/watch?v=sdVsNcCgnO8
Супер. Які незвичайні метафори! Аплодую стоячи!