Для голосування необхідно авторизуватись

Поезія Філософська лірика

Вибігали думи на толоку…

автор |Опубліковано |1 Коментар

Вибігали думи на толоку,

І дивились хмари з висоти,

І було до осені пів-кроку,

Тільки не хотілося іти.

Десь отут, у посивілім літі,

Де тече медами сонця схід,

Я не встиг на повну оддзвеніти,

І не зміг промовчати, де слід.

10

Автор публікації

Офлайн 5 років

Ian Rutzit

1 678
Коментарі: 29Публікації: 448Реєстрація: 14-03-2020

Вибір видавця (Березень 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Березень 2020)

За публікацію
“У тихих сутінках прощань…”

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

* * *

Місяць тихенько зірки порозвішував. Питається  : “Як ?” * * * Як сон, проходить перед  очима давній день. Перша зустріч. * * * […]

3
Опубліковано

Я повертаюся до професії

1 Коментар

Я повертаюся до професії. З оновленим прізвищем, шрамами від кесаревого, коханням закинута з дому неблизько, посилена страхом, плачами з колиски, з досвідом […]

4
Опубліковано

Дзеркало осені

Глянуло літо У дзеркало осені, Барви яскраві Згасило задумливе. Мить і зупинка До вдиху наступного. Що в задзеркаллі? Повіяло холодом. Тиша без […]

2
Опубліковано

Додай сили, Михаїл

Чи на сірому коні Чи на білому Архистратиг Михаїл Уже поблизу. У руках трима меча Войовничого, Щоби оркам-москалям Не хотілося Та й […]

2

Думок на тему “Вибігали думи на толоку…”