Для голосування необхідно авторизуватись

ДЕНЬ

ДЕНЬ

 

І ніч поглине сон… Прийдешній день стає,

Сіріє за вікном – ось сонечко зійде.

Я буду у цім дні, радіти й сумувать,

І прояви душі від важких дум ховать.

 

Найвищому з світил – у шані я вклонюсь,

Аж сяє небосхил, вітання шле комусь.

Несе нам сенс буття, знебарвлює пітьму,

І вдячная земля всміхається йому.

 

І не мовчить – співа, до Космосу: «Привіт!»

Про все розповіда, мов посилає звіт.

Журчить і жебонить, клекоче й промовля:

– Я – Мати. Я – Завіт, в мені тече Вода…

 

Народжує, вмира, іде за шляхом в шлях,

І знов оповіда все Вищому у снах.

І знову в бій стає, і знов перемага,

І знову програє… Хапає хвіст змія.

 

І знову пророста. У явір лине сік,

Аж дерево вмира – народжує листки

І білий цноти цвіт. Папір вмить ожива,

Лягають тут рядки, з’являються слова…

3

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Inna Bynina-Savotchenko

58
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій