Для голосування необхідно авторизуватись

Гойдалка

Якщо я б зважилася, якби тільки сміла тобі про все сказати,

Так щиро, як на душі, аби нічого не прикрашати

Але й не спотворювати.

Я б в першочерговому порядку, терміново, головним чином

І обов’язково… Я б тобі сказала, я б сказала, я б хотіла сказати…

Про те як важко це божевілля в собі тримати.

Як складно, коли повинно бути просто.

Як темно, хоча я не закривала очі.

Як боязко, як схоже на присмак безсонної ночі.

І як холодно, як самотньо…

Так, наче я падаю у безодню.

У якусь вирву…

Прірву.

Бах!

І я на дні

Це сон, я у сні…

Але я повинна відштовхнутися,

Знайти в собі сили, вигнутися,

Набрати повні легені повітря, такого жаркого,

Немов його хто цілував смолоскипом…

Я мушу, я точно знаю, що мушу повернутися

До відправної точки, або й навіть далі!

Вище, краще, більше! Я виявляється можу! Вмію!

Господи! Подивись, наче лечу! Наче маю крила!

Як мені легко, як мені тепло! Як радісно!

Яка я безмежно щаслива! Яка палка! Закохана!

Як багато навколо кольору і цих радісних спалахів!

Я їх вбачаю скрізь, вони усе проявляють, все насичують

Смаком, сутністю, формою… Натхненням, захопленням!

І ось саме тут я розумію, відкриваю це неписане правило

Що немає винятків…

Я існую лише під твоїм наглядом. Ти мене з НІЧОГО виліпив,

Аби розплющити мене під тягарем роздумів і докорів…

Аби показати усю могутність і велич ЛЮБОВІ!

Аби я пізнала, цілком усвідомила відсутність будь-якої логіки

У тому, що ти мене створив, аби посадити на цю неспинну ГОЙДАЛКУ.

Я підкорююся тобі і ввіряюся,

Ти бачиш, я ще тут! Ще гойдаюся…

І лише вітер, лише простір, і ось ці тихі звуки – це Я!

Гой-да… Гой-да… Гой-да…

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Inna Bynina-Savotchenko

55
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій