Нема людини… Не все пішло з нею… У чомусь є слід. * * * “Коби не гірше…”- суть сьогоднішнього дня. І це наш спокій. * * * Мружить очі пес- зігрівся під сонцем. Вже бачить весну! * * * ..І випадково дві долі перетнулись. Зійшлись назавжди.
Daily Archives: 09.03.2019
10 posts
́Нестри́мно пелюстки́ гойдає Троянді білій дрібний дощ. Вона сьогодня замерзає, Тримтить від холоду і сліз. Багато хто вже милувався Та пестив пелюстки рукой, І світ щасливим їй здавався, Вона – закохана собой. Бувало так, що насміхалась Вона над квітом василька, В перлинах сонця умивалась Та цвіт ховала в пелюстках. Проміння […]
Щось душу рве і розриває думи, І пусто в ній: ні цілі, ні мети. Крізь душу всі проходять облаштунки, А я не помічаю – все пусте… І десь там б’ється серце, вкрите кригою Та льються сльози, наче дощ з відлигою, Думки сплелись у рій, неначе бджоли, Гудуть, мов вулик, розриваючи […]
А ви не мріяли з лелекою Постоять на одній нозі? Чи птахом полетіть далеко, Чи покупатися в росі? Чи покачатися в травичці? Чи перегнати струмО́к в річці? Зануритись лицем в ромашки? Побавитись в руці з букашкою? Послухати жука дзижчання, Листочків тихе коливання І пташок гомінливий спів Та вітру трепетний порив? […]
Что кот ловил у края проталин и у склонившихся ветвей? В туманной дымке исчезая, лишь роща чудится и лес. Стоял он у края проталин, рыбка не ловится никак? Лишь пузыри с воды порхают: движется ключ подводный так. Длинные слегка шатались ветки, но не пугался кот от них, лишь […]
Якщо я б зважилася, якби тільки сміла тобі про все сказати, Так щиро, як на душі, аби нічого не прикрашати Але й не спотворювати. Я б в першочерговому порядку, терміново, головним чином І обов’язково… Я б тобі сказала, я б сказала, я б хотіла сказати… Про те як важко це […]
І звідки квіти знають, Коли їм прокидатись? І у дібровах птиці, Коли пісні співать?.. І хто навчив це небо У зорі одягатись, Коли вкриває землю вечірня благодать?!
Душа із легкістю злітає, І достає аж до небес, То може щастя окриляє Від побачених чудес. Біла квітка розквітає Та дивна пташка Нас благословляє! Яскрава з неба зірка До нас все ближче підлітає І вже нам нікуди втікти… Не бійся! Ти її лови…
А, може, я – це спогад твій, Примара, що блукає? Палац із кришталевих мрій, Що в серці ніжно сяє?.. І ти вертаєшся в той рай, У те незриме, Яке ніколи і ніхто Вже не відніме! А, може, я – це спогад твій?..
Бузок навколо хати надвечір пах казково, Ти китиці з любовію тулила до щоки… Молодше виглядати – це не обов’язково! Достатньо буть чудовою тобі в свої роки!