А нами граються, люди мов іграшки,
Хтось розпочав давно, жахливу цю всю гру.
Долі ламаються, і вся земля в крові,
Немає жалості, людяність вже не в ціні.
А нами граються, їм просто байдуже,
Царі життя в ночі, осліпли від жаги.
На дошці шахами, всі люди стали їм.
І скільки зорь уже, яскравих згасло тут,
Від сльоз втомилися б, та їм не соромно.
А нами граються, люди мов іграшки,
Були ми білими, стали вже чорними.
І як здолати їх? Ціна вже сплачена,
Але ж все мало їм, їм просто весело.
На долю нарікать, вже стало пізно нам,
Народ не скорений, все ж повстає з пітьми.
А нами граються, люди мов іграшки,
Хтось написав давно: «І це колись мине»…
30.09.2024
Автор публікації
Коментарі: 41Публікації: 39Реєстрація: 06-06-2021
Достижение получено 22.12.2021
Титул: Вибір видавця (Листопад 2021)
Достижение получено 18.07.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
