Доброта мене скоро погубить…
Як добре не роби – усім не так…
Хтось чай без цукру дуже сильно любить,
У кожного на речі є свій смак.
Даруєш маки – «Ні, люблю лілеї…»
А зробиш чаю – «Каву я люблю..»
Як донести до душеньки твоєї,
Що я від серця все оце роблю?…
Я рада так за будь-які презенти,
З паперу квітку в даруночок прийму.
А люди злі, несправедливі, вперті…
Та все одно за все я їх люблю…
Доброта мене скоро погубить…
Чим краща ти – тим більше і біди…
Щось винна всім… Лиш діти тільки люблять,
Тому я повертаюся сюди…

Думок на тему “Доброта мене скоро погубить…”
Життя – бумеранг…) Добро воздасться сторицею…Твори!)