І посмішки сіяють в наших лицях,
Розмову завели ми про Дарину,
Про нашу донечку маленьку і єдину.
І тортик з шоколадом купували,
Затрималась над списком в магазині,
Щоб докупити дечого дитині.
Коли десь з- заду голос роздається,
А в мене серце швидко так заб’ється!
І щось згадала, затремтіли руки,
Душа зомліла від чекання муки.
Я оглянулась, очі відшукала,
Того, за ким три роки помирала,
Того, за ким пішла б я на край світу,
За ним і бігти, їхати, летіти…
З хвилину доля грала не на жарти,
Робити що? Чи варто, чи не варто?
Взяла я чоловіка за долоні:
«Ходім, бо ж день народження у доні…»
Думок на тему “Йдемо ми з чоловіком по крамницях”
Супер… Такі переживання…вибір зроблений правильно!