В чиї очі ти сьогодні дивишся з вдячністю?

В чиї очі ти сьогодні дивишся з вдячністю? Хто тебе рятує від спогадів про мене? Вона тебе огортає ніжністю, турботою, любов’ю. Вона готує тобі сніданки, обіди, а за вечерею ти згадуєш мене. Я любила готувати тобі вечерю.

Я часто не бувала вдома. Робота, навчання, знову робота. Знову. А ось вечори були наші. Іноді емоційні, дискусійні, скандальні… Але часто – тихі і мовчазні. Ми вміли мовчати вдвох. В обіймах.

Ти з нею так само проводиш вечори?

Я пам’ятаю все. І як била посуд в пекельному стані, і як гладила твої плечі в приступі ніжності. Як дивилися в очі один одному. В очах ми бачили силу, пристрасть, і любов. Ти бачиш це в її очах?

В чиї очі ти дивишся з надією? Ти в них потонеш, як в моїх, забувши про все на світі? Просто відчуй. Відчуваєш?

Ти шукаєш нашого щастя по світу. Не шукай того, чого не знайдеш. Такого вже не буде. Буде інше. Вона тебе любить? Бережи її.