Для голосування необхідно авторизуватись

Щасливий діафільм

Мої близькі подарували мені найкращий подарунок у світі – запис з дитинства, де я розказую віршики і співаю пісеньки. Мені там 3 роки, а, здається, що це було учора. Надихнуло…

Я слухаю свій голос із дитинства…
Не впізнаю… Не знаю…
Якась маленька дівчинка десь там
Сміється, віршики читає і співає…
На мить я очі закриваю…
Я все це пам’ятаю…
Там мама з татом зовсім молоді,
Із ними діафільми проглядаю.
Нема екрану – просто на стіні…
Бабуся з дідом – я їх так люблю…
Квартира, меблі, все таке знайоме…
Ось у садок із мамою я йду,
І в горлі щастя ком, лице таке солоне…

Я тут живу, мій перший дім,
Майданчик і товаришка з під’їзду…
Килим знайомий на стіні…
І ще немає переїзду…
Портфель новий. Я в школу йду.
Косички, бантики, біленький фартушок…
Боюся втратити я череду своїх думок…
У мене скоро буде братик.
Коли? Коли його вже принесуть?
Коляска, ліжечко маленьке і конвертик.
За молоком для братика біжу…
Нова квартира. Все таке нове.
Нема бабусі з дідом – я скучаю…
Мій новий клас. І все чуже.
Стою новенька біля дошки і стидаюсь…
Усе я до дрібниць маленьких пам’ятаю:
І вчительку, і поверх, 2-А…
А потім класики, резинки вже стрибаю…
Сторінка у житті моїм нова.
Тепер з сусідкою до школи йдемо,
Нову товаришку у класі маю…
Мій новий дім. Тепер ми тут живемо,
І нових вражень від життя чекаю…
Театр – улюблений гурток:
Маленький принц, Бояриня, Чорнобиль…
І юності захопливий ковток…
Я ще не знаю, що зі мною далі буде…
Шкільні бурхливі дні і вчителі.
Уроки, творчі вечори і КВНи,
Та однокласники рідніші від рідні
І жити вже не хочеться без сцени…
Ось перше почуття – в душі моїй тривога.
Розчарування і, здаєтьсь, край…
Та далі впевнена дорога.
Мій випускний. І, школо, прощавай!
Тепер студентка я розгублена і юна.
Вирує і бурлить моє життя.
Навчання, успіхи, поразки – все це було.
Похід у гори, нові почуття…
Із кожним спогадом, думки мої летять.
Летять роки мої. Боюсь відкрити очі.
Проста історія, проте вона МОЯ.
У кожен з тих моментів повертатись хочу…
Ось та щаслива мить – з’явився він,
В його обіймах молодечих таю.
Люблю по-справжньому я вперше у житті…
Весілля… Вже дитинку Я чекаю…

Відкрила очі. Я у хмарах мрій.
Дитячий голос чую свій.
Дитинство. Кожну мить я пам’ятаю.
Проглянула щасливий діафільм,
І я щаслива в ньому, точно знаю.
Зі мною поряд вся моя сім’я,
І мама з татом, і моя родина…
В душі безмежні, щирі почуття,
Немовби я іще малесенька дитина…

Спогади повертають нас у наше минуле і наповнюють нашу душу щасливим майбутнім…

3

Автор публікації

Офлайн 15 години

IrynaDubinina

82

Спогади повертають нас у наше минуле і наповнюють нашу душу щасливим майбутнім…

Коментарі: 4Публікації: 19Реєстрація: 28-10-2020

Бронзове перо

Достижение получено 08.12.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 08.12.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій