Для голосування необхідно авторизуватись

Тітонько! Хлібчика…

– Тітонько! Хлібчика скибочку прошу
чи хоч маленьку духмяну зернину…
Стукає дзьобом у шибку горобчик,
наче знемоглий голодний хлопчина.
Віття калини вже інієм вбрані,
землю морозом туго схопило.
Лишень по нивах колись життєдайних
душі голодні блукають журливо…
– Тітонько… Хлібчика б… Всохлу шкоринку…
Лиш потримати в долоньках дрібненьких…
Душечки босі, опухлі, принишклі,
в льолях біленьких, що справила ненька…
За хлібчик – молитва скорботна та тиха.
Свічка в віконці – за теплую хату…
Скільки ж спіткало нарід наш лиха?
Лиш не забути… Лиш пам’ятати…
листопад, 2019
Світлина – соціальні мережі
20

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Іванка Гриців

34
Коментарі: 2Публікації: 3Реєстрація: 28-11-2020

3 коментарі “Тітонько! Хлібчика…”