Поховано дні близкості,-
Я Вам не скажу :”Ти”
Греміли громи-блискавки
Коли палали мости!
В коханні нема вічності!
Нас хвилями крив гнів!
Розбитий кришталь ніжності
Так жалісливо дзвенів!..
Занадто булО гордості,
Й відсутності каяття…
А нам би тоді мудрості
Простить, і любить життя.
Ми б всесвіт могли рухати!
Підкорювати світи!
І тишу нічну слухати…
І спогади берегти…