Ця жінка-вересень в моїх очах
Для неї світом я пишу серцям сценарій
Цебровим запахом і криком у думках
Примхливий має у собі розарій
Ця жінка-знає де змикаються дороги
В малих старівших подихом гординь
Які моря, до кого б”ють в пороги
По іменно скаже світу імена рабинь
Ця жінка- мене здійме, моїми же руками
Розвіє попіл духом і відчинить рай
Відчує поцілунок тонкими губами
А ти і далі, її бути твоєю благай
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 09-08-2018
