Я низько голову схиляю
Перед тобою, рідна мамо,
За те, що ти дала мені життя.
Та що життя? –
Вовчиця теж народжує дитя…
За те, що вчила ти мене любити,
За те, що правду вчила говорити,
За ніжність, ласку, доброту
Я славлю маму дорогу.
Рідненька матінко моя,
Не раз була я не права,
А ти помилки виправляла,
Мене на правильну дорогу наставляла,
Щоб горе, лихо і біда мене минали,
А сама ти горе все на себе брала.
Як тільки я на ноги стала
І розуміти все почала,
Тоді побачила – раділа щиро ти,
Аж сльози на очах рясніли, –
Це були сльози доброти.
Усім Вам, рідні наші мами,
Низький уклін, велика шана!
Щасливих, світлих, мирних днів
Для наших любих матерів.