Я низько голову схиляю
Перед тобою, рідна мамо,
За те, що ти дала мені життя.
Та що життя? –
Вовчиця теж народжує дитя…
За те, що вчила ти мене любити,
За те, що правду вчила говорити,
За ніжність, ласку, доброту
Я славлю маму дорогу.
Рідненька матінко моя,
Не раз була я не права,
А ти помилки виправляла,
Мене на правильну дорогу наставляла,
Щоб горе, лихо і біда мене минали,
А сама ти горе все на себе брала.
Як тільки я на ноги стала
І розуміти все почала,
Тоді побачила – раділа щиро ти,
Аж сльози на очах рясніли, –
Це були сльози доброти.
Усім Вам, рідні наші мами,
Низький уклін, велика шана!
Щасливих, світлих, мирних днів
Для наших любих матерів.
Автор публікації
Авторка поетичної збірки "Світанок", володарка номінації «Наймолодша авторка виданої друком збірки поезій в різних жанрах» Національного Реєстру Рекордів України
