Тебе никто не должен ничего,
Хоть истекай слезами, хочешь – кровью,
Ну принесут икону к изголовью,
А может быть, не будет и того…
Тебе никто не должен ничего,
Себе втемяшь и выжги прямо в сердце,
Жизнь – совокупность тысячи инерций,
Отрезок от нуля до “Итого”.
Тебе никто не должен ничего,
Особенно, когда тебе за двадцать,
Хоть ты один, хоть рядом домочадцы,
Не слышно будет стона твоего.
Тебе никто не должен ничего,
Лишь для тебя сей принцип не нарушен,
Пускай другим усердно лечат душу,
Душе твоей не жарко от того.
29.04.2021
Автор публікації
Никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами все дадут!
Титул: Автор місяця (Березень 2021)
17 вподобань користувачів у березні
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
4 коментарі “Тебе никто не должен ничего”
Це правда. Ніхто нікому нічого не винен…
Мудра Поезія. Філософська.
Вірш написаний дуже майстерно, довершена поетична форма, прекрасне володіння словом, але….Є багато “але”, що залишилось поза межами цього вірша. Жорстокий світ, де немає Надії та Любові. Але саме Поезія при всіх трагічних ситуаціях сюжетних колізій повинна залишати простір для Людської Надії… Людина це звучить Гордо та Прекрасно!!!!….Може треба розширити саме завершення цього вірша? Але ці нотатки для роздумів дуже талановитої поетеси, яка дуже плідно працює, даруючи нам свої талановиті твори….
Наталія, дякую! Так, життя вкотре мені нагадало, що ніхто нікому, а коли буває навпаки- це справжне щастя!!!
Пане Валерію, дякую за Ваш глибокий коментар і за корисну пораду, вона має сенс, і я поміркую над цим, обіцяю! Так, поза межами цього вірша є багато чого і багато “але”, і власні роздуми і досвід, і чужій. Так, звичайно, у житті є місце і Любові, і Надії, і добре, коли люди вважають себе зобов’язаними комусь, і не просто так вважають, але і дотримуються своїх зобов’язань, і не лише формально, але й від всього серця.