Для голосування необхідно авторизуватись

Калі

Коли я обираю, кому молитися,
неодмінно звертаюсь до раціональності,
ігнорую питання національності, ображаю спектр почуттів вірян,
але поки мене ніхто не перевіряв
на предмет обожнення,
не проводив експертні досліди ототожнення,
не встромляв під нігті голки, не смалив напалмом,
не прослуховував діалоги або думки,
не садив на палю –
я обираю молитву богині Калі.

Промовляю за словом слово,
ніжно, але із натиском,
дотримуюсь правил ораторського уміння,
тому що молитва – щось більше за голосіння,
за лист із просінням
на кращу карму
(на такі подарунки і сподіватись марно).

Молитва – це жертва.
Нехай зображаються,
нехай віряни обернуться на зневірених,
нехай у душі прокидається звір у них,
та нічого не вдієш –
у пам’яті і надалі
лунатиме ця молитва богині Калі.

Дарма, що з неї вони не почули й слова.
Дарма, що не знають ні мови, ані вимови,
тут вже вона висуває свої вимоги:
цілувати їй руки чи мити ноги.
Мабуть, і боги
мають їй повернути усі борги,
і покласти до ніг скарби,
забуваючи скарги.

Лише високобюджетні ткалі
мережать одяг богині Калі.
Ну, майже одяг –
подібні кралі
вдягають білизну, парфум, коралі,
бо інше – затьмарює суть божественну і красу.

І коли мені раптом забракне слів,
я продовжу молитву подумки,
і буде вона терпка і відверта,
мов каяття,
бо щодня я крокую назустріч смерті,
а тому молюся богині смерті,
то нехай приймає найвищу жертву
і дарує мені життя.

3

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Natalia Fandorina

17
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 05-08-2020