Одна… Самотність на душі…така пекуча, начебто отрута,
Ласкаво серце огорта, підступно шепче у тиші
Про все що є, чого не буде, і те що є давно забутим.
І знов не сплю… І знов думки…
Мов паразити, з’їдають залишки нейронів,
І знову сльози, знов смішки,
Із долею віч ~на~віч затяжна розмова…
Думок на тему “Самотність”
Гарно..