А я стояла і мовчала.
Це ж так природно,він пішов…
Не вперше це було,я знаю.
Вже так кидали цю любов.
І звикнути уже могла б я,
Вже в котрий раз один і той же біль.
Чи це життя, чи я така незграбна.
Все не знайду куточок свій.
Вже котрий раз душа воспламеняє
Весь біль який я погашу.
Вже котрий раз сама себе картаю
За ніжність,ласку,доброту.
І так іде по колу, спливає час.
Я більше так не можу
Вже в котрий раз.
(12.09.01р.)
Думок на тему “В котрий раз…”
і де у своїх мріях повернула не туди
чому що разу любов згасає
і залишається лиш тиша німа…