Дитина плаче так голосно,
Немов розриваються її груди,
І цей плач розриває небо,
І мармурові хмари падають
В блакитну глибочінь Океану,
Збурюючи шторм десятого валу,
Коли гинуть залізні кораблі
Самих новітні конструкцій…
І цей всесвітній голосистий плач
Пробуджує людей, які спали
Прокинутись до боротьби
За Волю особистості,
Зруйнувати міцні цегляні в’язниці,
Зруйнувати держави – мегаполіси насилля,
Щоб поліція не вбивала афроамериканців,
Щоб люди не вбивали один одного
На кривавих війнах за жалюгідні мідяки…
І все це відбудеться колись
На золотому світанні,
Коли запалають золоті зорі
І об’єднаються народи в єдине Людство
Добра і Справедливості,
І Вічного Миру,
Але зараз дитина плаче так голосно…
***
Київ. Воскресенка. 12 вересня 2020 року.
Посвята Ю.Е.

2 коментарі “ДИТИНА ПЛАЧЕ ТАК ГОЛОСНО”
Самих новітні конструкцій…
Не зрозуміла цього. Може, Ви хотіли сказати “найновітніших конструкцій”?
Цей вірш у Вас мені відгукнувся. Є глибина.