І серед білих-білих простирадл, Вона лежатиме ні мертва ні жива, Глибоко в грудях кровоточиме душа, А серце здійме на все тіло гвалт… Юлія Мамедова Тимошенко
Daily Archives: 21.09.2020
41 posts
А скільки їх? Невизнаних поетів Колись шедевром стануть їх вірші У пошуках мрійливих силуетів Вони не продаються за гроші. А скільки їх? Мрійливих та чутливих Всім байдуже що коїться в душі А скільки їх? Ще молодих, вже сивих То пів життя в одному лиш вірші. І що для людства варте […]
Втративши хід думок, закриваєш втомлені очі, Звично лізеш під ковдру сну, Завтра день принесе весну, Прийде ранок на зміну ночі… Юлія Мамедова Тимошенко
Маленьку скриньку зачинила і сховала, Далеко-придалеко у душі, В середину вона поклала, Лиш теплі спогади і деякі вірші. Юлія Мамедова Тимошенко
Згадай моє ім’я у сні Згадай моє обличчя Згадай усе що є в мені Згадай не раз, не двічі Згадай моїх долонь тепло Згадай останній дотик Згадай яким усе було Згадай останній подих Згадай моє ім’я у сні Згадай все не в останнє Згадай, все що було в мені До […]
Живеш-живеш незнаєш того горя, Вночі лягаеш,зустрічаєш ранок, А потім наче з неба посилає доля, Зненацька ложку горя на сніданок… Юлія Мамедова Тимошенко
А вони мали бути удвох Доля з ними зіграла злий жарт Скільки кривди було і тривог Розлучатись було не варт. А вони мали бути удвох Час змінив назавжди дві долі Як то тяжко, те знає лиш Бог, Що той час були наче в неволі. А так мало бути? Чи ні? […]
Колись ви зрозумієте що варто, Кохати не обкладинку ,а зміст… Нажаль в житті буває дуже часто, Нам важливіші гаманець,вага і зріст… Юлія Мамедова Тимошенко
Не втікай від себе, загубишся. Закриєшся, десь пропадеш. Як в житті не злетиш, як не закрутишся, Всеодно до себе прийдеш… Юлія Мамедова Тимошенко
Скільки ще не пройдено кордонів? Скільки ще до самого кінця? Треба б світ тримати у долоннях, А в моїх кінчається життя… Юлія Мамедова (Тимошенко)
Було це насправді чи вигадка може, Була собі дівчинка гарна й пригожа. Усі милувалися вродою Анни, І наче у всьому була бездоганна. Та тільки була неслухняною дуже, До всього повчання було їй байдуже, Навчатися зовсім ніяк не хотілось, Та сталося так, що вночі їй наснилось, Неначе потрапила в світ пречудовий, […]
Ти можеш пити мене до самого дна, До самої нижчої позначки, до гіркоти, Ти можеш п’яніти неначе б то від вина, А потім тримати,кричати,благати…Так,можеш ти. Ти можеш як схочеш, шукати в мені свій день, Триматися осторонь, можеш і поряд зовсім. А можеш співати мені якщо схочеш пісень, Про дивних […]
Коли ти оголена ходиш,збираєш з підлоги речі. Лиш трохи прикрившись прозорим,холодним шовком. Здригаєшся тілом і зводиш до шиї плечі, Він дивится поглядом хижим,голодного вовка. Коли ти сідаєш десь поряд і вієш парфюмом, Чи просто приємним і терпким запахом тіла, Він дивится спраглим поглядом, скануючим зумом, Тамуючи силу,бо тіло занадто хотіло.. […]
Я вільна Я самотня Я мрія Безтурботня Я привид Я примара Я птаха Там, у хмарах Я демон Я жорстока Я янгол Синьоокий Я панна Я мрійлива Жаданна І чутлива Я тінь мене немає Від туги Знемагаю Хто ж я? Мабуть омана? Чи все ж таки я панна? Хто ж […]
Коли тобі набридне дощ, подзвони… Диханням тяжким розбий мою тишу Я буду мовчати, допоки мовчатимеш ти. Я буду мовчати…Робитиму все що мушу. Коли за вікном буде дуже багато води. Я вимкну всі прилади, буду тихенько лежати Я знаю що десь,так само зробиш і ти. Лиш схувавку візьмеш і будемо разом […]
А сьогодні вона пахне м’ятою, Шоколадом й кавою ранковою. Постіллю вчорашньою,зім’ятою.. І парфумами святковими… Вчора вона пахла пристрастью, Ніжністью і подихом любові,. Молоком холодним із корицею. Та найбільш ,повір Тобою… За вікном сьогодні пахне холодом, Нікотином і автомобілями, Осінню і листя золотом.. І з Тобою промайнувшими хвилинами.. Юлія Мамедова […]
. . А ЮНІСТЬ НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ . .А юність не повернеться, . .Ой, не повернеться вона… . .Ми мріяли, навчалися, . .І жили весело, сповна. . .А молодість не вернеться, . .Ой, не повернеться до нас, . .Ми радісно сміялися, . .Чудовий й добрий […]
Повсюду вы встречаете Его В толпе зевак над бездыханным телом. И там, где не случилось ничего, И где асфальт расчерчен белым мелом. Без имени и, в общем, без души Всегда Он там, где вы, но он не свами. Его манеры, в целом, хороши, Не любит он жонглировать словами. […]