Для голосування необхідно авторизуватись

КРИВАВИЙ ХРЕСТ ГОЛГОФИ ( Апокриф)

 

      Поема-апокриф в 3-х частинах   

         

              І ЧАСТИНА

          

             Господи, Господи, Господи,

              Голгофи чорна хмара

              Нависла над моєю головою,

              Народжуючи Образ Твій –

              Закривавлений Господи

              З обдертою шкірою до артерій,

              З глибокими порізами на грудях,

               Спині, ногах, 

              Та поглядом залитим кровю,

              Що лилась рясними потічками

              З розтрощеного чола…

              Летіли камені на Господа Ісуса,

              А  римські воїни – розлючені  кати 

              Залізними  батогами

              Били і били по тілу живого Ісуса,

              Видираючи  живу  шкіру,

              Ламаючи  живі  кості, 

               Вбиваючи  життя Господа…

               А ти, о Господи, зціпивши зуби,

               Щоб ніхто не бачив гримаси болю

               Спершу подивився

               На ясне бузкове небо,

               Шукаючи поглядом очей блакитних     

               Небесного Батька,

               Прощаючи  гріх  зрадництва              

                Своїм   Учням…

               А потім закривавлений Господь

               Подивився   на  сонячну  землю,

               Шукаючи

               Кохану маму Марію…

               І раптом погляди зустрілись –

               Закатованого Господа Ісуса і коханої

               Матері – Діви  Марії.

               Вони розмовляли очима,

               Де погляд Господа  Ісуса
Говорив  коханій  матері
:

               « Мамо, я люблю тебе,

                Але я повинен вмерти

               За тих людей, що ненавидять мене,

                Котрі  коять гріх  вбивства

                Разом з Римським прокуратором Пилатом.

                І руки прокуратора Пилата

                Також в моїй  крові,

                І цю кров не відмити водою,

                Ця кров вкипіла на все життя,

                Мов   тяжкі   гріхи…

                 І ці гріхи я прийняв на себе,

                Щоб  врятувати народи

                Від пекельного рабства гріхів…».

                Очі  матері  Марії

                Відповідали сину Ісусу :

                 «Коханий сину,

                Ти для мене спершу син, 

                А потім Господь Ісус,

                Бог, що врятує людство…

                Ти син мій,

                Ти душа і кров моя,

                А я твоя  матір

                І тому пробач ці материнські  сльози,

                Сльози, що душать горло,

                А на очах не має

                Жодної  сльозинки…».

                Вони  розмовляли очима,

                Прощаючись 

                В земному житті навіки,

                Господь Ісус,

               Матір  Марія…

                І Марія бачила, що згодом

                Знесилений  Господь  Ісус

                Ніс деревяний хрест розпяття,

                Гігантський хрест,

                Падаючи з хрестом на землю

                Обличчям в пісок

                І піднімаючись знову…

                Цю хресну дорогу

                Господа Ісуса

                З великим хрестом на плечах,

                Хрестом кривавим,

                Мені не забути до смерті,

                Останньої  секунди  життя, 

                Не забути народам,

                Що вірують у Господа Ісуса … 

 

          

                              2

             

               Господи, Господи,

               Голгофи чорна хмара

               Нависла над Землею,

               Де розпинають тебе, Господи              

              На чорному хресті,

               Пробиваючи  живі руки

               Залізними цвяхами, 

               Вбиваючи молотом

               В живу голову

              Залізну Корону Царя …

               І кожна кривава рана твоя, 

               Глибока рана,

               То скоєні гріхи

               Людиною і народами,

               Народом України…

                          

                              3

           

              Господи, Господи,

              Голгофи чорна хмара

              Нависла над Україною…

              Господи, я бачу як на рани твої

              Люди посипають сіль,

              Брудну сіль гріхів,

              Але ти не волаєш від болю,

              О, Господи, Господи,

             Мужній   Господи,

             А поглядом лагідним,

             Мов батько рідний,

             Прощаєш кожного,

             Кожного грішника, котрий

             Щиро кається

             У сповіді гріхів своїх…

             Україна кається, Господи,

             Україна страждає, Господи,

             Страждає  народ,
Що виніс на плечах своїх,

             Виніс у серці  своєму

             Пекельне лихо

             ГОЛОДОМОРУ,

             ВІЙНИ,

             ЧОРНОБИЛЮ…

             Господи, Господи,

             Справедливий  Господи,           

             Який переміг на хресті Голгофи,

             Чорному хресті  Голгофи,

             Кривавому хресті Голгофи –

             ПОМИЛУЙ   УКРАЇНУ !

             ПОМИЛУЙ   УКРАЇНУ !

             ПОМИЛУЙ   УКРАЇНУ ! …

             СЛАВА   ГОСПОДУ  !

   

         ***

           2007 2009 роки.

         16 – 19 червня 2007року.                      

         Київ. 24 серпня 2009 року.  

 

                       

                     ІІ ЧАСТИНА

                                        

                             Я  бачив

                            Очима серця

                             Останні хвилини,

                             Останні секунди

                             Земного життя

                             Господа Ісуса

                             На хресті Голгофи,

                             Кривавому хресті,

                             Коли Господь Ісус

                             Закричав у відчаї,

                             Синівському відчаї

                              До Небесного Батька :

                              « Боже мій,

                              Боже мій,

                               Нащо ти

                              Мене  покинув  ? »…  

                              Від цього надлюдського

                              Христового крику
До Небесного Батька

                              Здригнулись скелі,

                              Здригнулись

                              Могутні дуби,

                              Ламаючи віття,

                              Здригнулись

                              Польові   квіти,

                              Червоні,

                              Рожеві,

                               Блакитні….

                               Нарешті – здригнулись люди,

                               Мізерні люди  –

                               Вбивці Господа Ісуса

                               І закам’яніли у мовчанні…

                               І Небесний Батько

                               Закамянів у мовчанні
У
Царстві Небесному

                                На золотому троні…  

                                                                          

                                               2                               

                                

                               А на грішній землі
Римської Імперії

                                Ніхто не плакав

                                Після розпяття

                                Господа Ісуса,

                                І лише матір Христова –

                                Діва Марія,

                                Захлинаючись сльозами,

                                Пригадувала

                                Як сміявся дитиною Ісус,

                                Як пригортався ніжно

                                Обличчям просвітленим,

                                Малими рученятами

                                До матері рідної,

                                 Промовляючи
Перші  слова: «Мама»,

                                  « Мама Марія »,

                                  « Кохана мама » …

                                  І раптом Діва Марія

                                   Зрозуміла
Очима серця,

                                   Серцем матері,
Що помер її син,

                                   Коханий син –

                                   Господь Ісус

                                   На хресті Голгофи…

                                                                         

                                                           

                                             3

                                     

                                     Я бачив
Очима серця

                                     Розіпятого
Господа Ісуса

                                     На хресті Голгофи

                                     В  останні секунди

                                     Його земного життя

                                     І народження всевічної

                                     Господньої Слави…

                                     Я знаю, знаю,

                                     Що цієї миттєвості

                                     Господь народився

                                     У серці моєму

                                     Стражданням Господа

                                     На хресті Голгофи,
Живим Богом,

                                     Коханим Богом,              

                                     Сином Людським,

                                    Господом Мужності,

                                    Господом Любові,
Господом Правди,

                                    Господом Справедливості,

                                   Господом віри непохитної,

                                   Господом, що

                                   Не покине мене

                                   У годину горя,

                                   Годину смерті моєї,

                                   Господом, що

                                   Не покине Україну,

                                   Коли Україна рідна

                                   Буде кричати:

                                   « Боже мій,

                                    Боже мій,

                                    Не покидай нас,

                                    Тебе благаємо …».

                                    СЛАВА ГОСПОДУ !

 

                         

 

                                                 ***

             

                                    23 червня 2007 року.

                                    Київ.                                                       

                                                                                                                                          

                                             ***  

 

 

                …………………………………………………

                ………………………………………………….

               …………………………………………………..                        

                                    

 

 

                              ІІІ ЧАСТИНА

                                                                                               

                              Господи, Господи,

                              Я бачив криваве видіння –
Хресну дорогу

                              Господа Ісуса

                              До розпяття  на Голгофі …  

                              Небо чорно-сиве
Розтікається

                              Гарячим сріблом,

                              Небеса пропливають,

                              Проливаючи дощі,
Срібні дощі,

                              Проливаючи сльози

                              Бога  – отця, що

                              Дивиться серцем,

                              Батьківським серцем,

                             Серцем в кривавих ранах

                             На хресну дорогу сина,

                             Сина рідного –

                             Ісуса   Христа

                             До розпяття на Голгофі…

                             Хресна дорога Господа
До розп
яття на Голгофі

                             Витікає кровю,

                             Червоною кровю

                             Сина Людського ,

                             Витікає  кровю,

                             Червоною кровю

                             Могутнього Бога,

                             Що переміг Сатану.

                                              2

                           

                             Хресна  дорога  Господа
До розп
яття  на  Голгофі

                             Витікає  кровю ,                                     

                             Червоною кровю

                             Страждань Господніх,

                             Коли серце болить,
Коли
 душа болить,
Коли
 рвані рани болять,

                             Коли хочеться кричати
Від
нестерпного болю,

                             Болю, що роздирає  душу,

                             ДУШУ ГОСПОДА ІСУСА…

                              Хресна дорога Господа

                              До розпяття на Голгофі

                              Це червоная  дорога

                              КРОВІ,

                              СВЯТОЇ   КРОВІ
БОГА,

                              Який кровю своєю

                              Омив Гріхи Світу,
Який
прийняв на себе

                              Всі Гріхи Світу,
                              Подолавши

                              Гріховний   Світ …

                              Хресну дорогу Господа

                              Мені не забути

                              До смерті,

                              Моєї земної смерті ,

                              На Грішній Землі України,
Коли
розірветься

                              Серце моє
І
бризне червоною кровю

                               На серце Господа Ісуса,

                               І бризне червоною кровю

                               На мармурові  хмари

                               Царства Небесного,
Царства
Господнього Миру …

                               СЛАВА ГОСПОДУ  !

 

                                                  ***

                                 2005 – 2009 роки.

                                7 липня  2007 року.

                                25 серпня 2009 року.

                                Київ.            

 

                         ………………………………………..

                        …………………………………………

                        …………………………………………       

                               2005-2010 роки.

                               11 грудня 2010 року.

                               01:45 годин.

                               Київ. Україна.

 

                     Автор – Валерій Кучеренко, Співець Царства Небесного.

 

                    

ІЛЮСТРАЦІЯ : Кривавий хрест Голгофи у серці моєму. Художник Валерій Кучеренко. 2008 рік.

 

 

 

3

Автор публікації

Офлайн 5 години

Кучеренко Валерій

398

Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).

Коментарі: 211Публікації: 175Реєстрація: 31-08-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 30.09.2020

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 28.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.09.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій