УКРАЇНСЬКІ
ФРЕСКИ (Триптих)
1
САД.
Я повертаюсь у
Майбутнє,
Щоб побачити
Минуле
І Сад мого
дитинства….
2
ГОРЕ.
Чума косить
косою Смерті
І помирають люди
вперті,
Немов трави
степові…
3
КОХАННЯ.
Я торкаюсь рукою
верби,
Благаючи у
молитві Господа –
Побачити мою Кохану.
***
Київ. Воскресенка.
27 жовтня 2021 року.
Посвята : Ірині
Б.
Автор: Валерій
Кучеренко.
ПІСЛЯМОВА
АВТОРА, Україна сьогодні на теренах 2021 року це переважно трагічне явище, коли
помирають люди від новітньої світової чуми – короновірусу….Але це не лише доля
України, Європи, Азії…Це також і доля Автора, який живе у цьому трагічному
просторі. Це також і доля кожного українця, де живе також Надія на Щастя… Цей триптих про мою долю та долю України
створений в стилі прадавніх японських хокку. Точніше сказати, це є намагання
наблизитись до цих традицій. Автор уявив ці вірші як сюжети фресок на стінах
Українського Храму єднання Нації. Тому кожен вірш триптиху має назву : «САД», «ГОРЕ»,
«КОХАННЯ». Може колись через 5-10-100 – 1000 років знайдеться український художник, який
відтворить ці поетичні сюжети. Я буду вірити у цю мою мрію у просторі пізньої
осені від 1 листопада 2021 року.
ІЛЮСТРАЦІЯ: Життя. Триптих. Сім’я. 1927 рік.
Художник Федір Кричевський (1879-1947), видатний український художник. Джерело:
Вікіпедія.

17 коментарів “УКРАЇНСЬКІ ФРЕСКИ (Триптих) – 1”
Мені подобається стиль хокку, тому що вся мудрість і суть як на долоні. У вас все вийшло так гарно, я в захваті.
Очень необычное и красивое творение.
Просто і Прекрасно.
Дуже емоційно та яскраво
Поезія пана Валерія , як завжди, повна мудрості, щирої Любові у її найвищому сенсі, та глибини. Саме в цьому – великий талант – у небагатьої словах висловити так багато.
Валерій, дякую тобі за вірші триптиху. Я бажаю тобі перетворити твою мрію на мету, яку ти неодмінно досягнеш.
Ніколи не пізно поставити нову мету або знайти нову мрію. Бажаю тобі, Валерій,творчого натхнення! Люби себе!!!
Незвично…
Але так прекрасно
Пані Ліза! Я щиро Вам дякую. Я погоджуюсь з Вами. Дійсно мені вдалось наблизитись до традицій стилю хокку, хоча я багато років пробував це зробити. Але це вдалось мені вперше. Але це поетична форма. Але все інше – це наша рідна Україна, душа України та наш час, де є дуже багато трагічного. Але живе також і Надія на Щастя
Пані Валентина! Дякую. Я погоджуюсь з Вами. Це дійсно трохи незвичний стиль віршування на базі японських традицій хокку. Але вусе інше – це наша рідна Україна
Пані Наталія! Я погоджуюсь з Вашими спостереженнями. Дякую
Пані Анна! Я щиро дякую Вам за нашу творчу дружбу. Ваші спостереження традиційно глибокі та змістовні. Бажаю нових творчих пошуків.
Пані Катерина! Щиро дякую за такий глибокий коментар. Я погоджуюсь з Вашими висновками. Але це не завжди так вдається. Але я намагаюсь йти шляхом художніх узагальнень
Пані Тако! Я щиро дякую Вам за щирий коментар. Дуже ціную Вашу думку
Пані Ірен. Дякую за такий глибокий коментар та Ваші безцінні роздуми, де є глибина психології та філософських роздумів. Бажаю Вам радості та щастя. Я також безмежно щасливий
Дуже вдало!
“Я повертаюсь у
Майбутнє,
Щоб побачити
Минуле” – дуже гарно сказано. Ще вразило порівняння людей зі степовими травами. Люблю читати хоку або щось подібне. Писати так ще не пробувала. Може, ще спробую.
Пані Наталія! Я щиро дякую Вам за Ваші коментарі, які традиційно вражають глибиною роуміння поезії. Ви не лише талановита поетеса, ви також харизматичний літературний критик. Бажаю також Вам нових творчих пошуків.