ПОЕЗІЯ – АПОКРИФ*
Господи, Господи,
Я бачив видіння
Господньої Слави:
В Царстві Небесному,
Спалахують блискавиці
Над блакитними озерами.
Поблизу озера – скеля висока,
А на верхів’ї скелі
Стоїть архангел Михаїл,
Мов лицар у червоному плащі…
Я бачу мужнє обличчя
Архангела Михаїла,
Суворий погляд
Очей блакитних,
Де затаїлася скорбота…
Обличчя архангела Михаїла
Біліше мармуру,
Над головою сяє німб,
А поряд з архангелом Михаїлом –
Небесна Сотня
Янголів крилатих, які
Були живими людьми та
Воскресли із мертвих
Після земної смерті
На кривавому Майдані в Києві,
Де кров запеклась
На гранітних каменях…
Герої воскресли із мертвих
Господніми Янголами
Небесної Сотні
В Царстві Небесному…
Слава героям!
Я бачу в Царстві Небесному
Небесну Сотню
Янголів крилатих,
Яких веде на битву
Архангел Михаїл, щоб
Подолати царя гріхів – Сатану ..
І знову йде запекла битва
Біля високої брами
Армагеддону
Небесної Сотні
Янголів крилатих
На чолі з архангелом Михаїлом
Супроти війська царя темряви,
Царя гріхів – Сатани…
Він худе тіло в язвах
Прикрив залізним панцирем…
Обличчя Сатани також в язвах
Закрите дзеркальною маскою та
Римським шоломом,
Оздобленим кривавим алмазом…
Я бачу ковані залізні списи,
Я бачу залізні мечі
В дужих руках
Небесної Сотні Янголів крилатих,
Де могутня сила Правди
Пробиває залізний панцер Сатани,
Пробиває серце Сатани…
І падає Сатана на коліна,
У смертельній агонії,
Розкинувши руки,
Падає, мов камінь
До чорної безодні…
Я бачу скажені очі Сатани, що
Наливаються кров’ю
Ненависті до Бога,
Янголів Небесної Сотні та людей…
Так помирає Сатана,
Тримаючи в руках
Залізний меч кривавий,
Де стільки крові людської…
І слабнуть руки Сатани, \
І падає, падає
Сатанинський меч \
До глибокої безодні,
Розбиваючи брудні камені
Склепіння Пекла…
Зблиснули іскри,
Запалав вогонь,
Палає Пекло…
Темрява поволі згасає,
Чорні фарби перетікають
В синьо-сиві кольори,
Де виграє золотий промінь
Божого світла…
Я бачу рожевий обрій України,
Моєї рідної України,
На золотому світанні,
А за тим обрієм видно горе:
Палають прадавні села,
Палають кам’яні міста,
Тисячі вбитих людей
На кривавій землі України,
Море крові людської,
Голосять сиві матері :
«Сину, рідний мій,
Чого мене покинув»,
Плачуть голодні діти,
Шукаючи скоринку хліба,
Йде війна,
Народна війна
Супроти сатрапів Сатани…
Я бачу незламну Україну,
Я бачу український народ,
Вільний народ,
Який продирається
Крізь вогонь та каміння,
Крізь крижані сніги,
Крізь голод та смерть
До Царства Небесного,
Царства Небесної Сотні
Янголів крилатих…
Я щиро радію
У просторі видіння,
Витираючи сльози,
Що Господні Янголи Небесної Сотні
Будуть вічно боронити
Скорботну землю України,
Криваву землю України,
Волю України …
І над кожним Янголом
Небесної Сотні
Господь Ісус Христос
Запалив золоту зорю,
Золоту зорю України…
Слава Господу!
***
28 січня – 13 березня 2015 року.
Київ – село Переселення Київської області.
* ПРИМІТКИ :
Ця поезія-апокриф є проявом не лише творчої уяви Автора, а саме документального Видіння від Господа Ісуса Христа після молитви, що Автор засвідчує сьогодні вперше. Також вперше Автор наголошує, що тексти слів поезії-апокрифу є нашіптуванням текстів від Господа Ісуса Христа. Місія Автора була в тому, щоб записати кожне слово, яке говорив Господь Ісус Христос, що Автор засвідчує також сьогодні… Потужний вплив на створення поезії-апокрифу мали також особисті враження Автора після завершення трагічних подій Революції Гідності та його відвідання місць смерті Героїв Небесної Сотні на Майдані Незалежності та вулиці Інститутської в Києві (зараз вулиця Героїв Небесної Сотні).Так, несподівано народилась поезія-апокриф «Янголи Небесної Сотні в Царстві Небесному», яка тривалий час не була публічно озвучена в 2015-2019-х роках і лише зараз Автор наважився це зробити, розуміючи, що подвиги Героїв Небесної Сотні не мають термінів давності і будуть ще багато століть бентежити пам’ять та душу українського суспільства …
Автор. 2 вересня 2020 року. 04:44 годин.
ІЛЮСТРАЦІЯ : Революція Гідності на Майдані Незалежності в Києві. Світлина.
Яскравий коментатор
Достижение получено 30.09.2020Титул: Яскравий коментатор