. . ЧОМУ БУВАЄ СУМНО ІНОДІ МЕНІ? . .Чому буває сумно іноді мені? . .Печаль за мною слідом ходить, . .Бувають невеселі в мене добрі дні, . .Незвіданість таємна бродить. . .Працюй, насолоджуйся, твори, живи! . .Здавалося б, чого бажати. . .Людино, ти подумай, БОГА не […]
Daily Archives: 01.10.2020
19 posts
Пригорнись Я пригорну тебе до себе, До Сонця променів, до неба. І до п’янкого аромату Вина червоного з гранату. Я пригорну тебе до Раю, Ти покохай, молю, благаю. Ти моя сила життєдайна, Ти мій секрет, ти моя тайна. Я огорну чуттєвим світлом, Насолоджуся твоїм тілом. Ти пам’ять […]
Відпочинь. Бачиш, осінь зібрала мозаїку? Подивись, як танцює вона незрівнянною примою, Бо великі міста, зазвичай, посередні прозаїки, І без неї не тішать душі незвичайною римою. А такого не купиш. Запасів не зробиш із надлишком. Не опишеш дослівно ніякою звучною мовою. Це звичайна пора для такого незвичного затишку, У якому і […]
Жовтень пахне грибами, Його небо синіш, Пише в хмарах гілками, То поему, то вірш. Жовтень пахне бісквітом, В нім кориця й ваніль. У траві іще літо, В небесах – заметіль. Жовтень сонце клонує – ДНК в кожний лист. Жовтень творить…руйнує. Жовтень осені зміст.
Дерева зіржавіли. Тіні стали мереживні. Світла прогалини все менш обмежені. Небо блакиттю ллється крізь віти, мов зачароване, зловлене миттю…
Така і рідна, і ненависна дорога, Де тільки чоботи резинові пройдуть… І повернутися туди не маю змоги… Та я – не я без неї… Ось і суть. Такі домашні там калюжі і болючі… І кожен крок знайомий пам’яті ступлю… Відкрию я калиточку риплючу До того квітника, що так люблю… Такий […]
Доброта Найтепліший одяг серця – доброта В ньому ніжно, затишно та файно Огортає душу простота Посмішка розбудить тебе рано. Найщиріші спогади, то час, Віддає хороше та погане Швидкоплинний часто серед нас Іноді, так боляче від рани. Заховатися під зоряним плащем Відчувати плин у невідоме Уночі танцюєм під […]
ГОСПОДИ, ГОСПОДИ, Я бачив очима серця Видіння Святе: БОГОРОДИЦЮ ДІВУ МАРІЮ У вишневому мафорії Кольору людської крові, А на руках БОГОРОДИЦІ – ДИТИНУ ІСУСА, який, Розгорнувши руки, Обіймав Небо і Землю… Над Рожевою Землею І Блакитним Небом Летіли БІЛІ ГОЛУБИ, Шукаючи ДИТИНУ ІСУСА… Над головою БОГОРОДИЦІ Сіяла Золотая Зоря, […]
Біля паркану кущ бузковий, Троянди кущ біля вікна. Згасає промінь вечоровий. Заходь, пригубимо вина. Настояне роками й медом, Цілюще, як Ісуса кров, Освячене землею й небом, Є в ньому сонце і любов. П’янке, як перший поцілунок, Холодне, як гірський ручай, Такий на стіл поставлю трунок, Не звичну каву або чай. […]
Дивлюсь твоє фото і посміхаюсь, Згадую дотик приємної миті. До кінчиків пальців тебе відчуваю Хоч ти далеко і дороги закриті. Обличчя в долонях, задумливий погляд І поцілунок шляхом у вічність… Ніщо не важливо, коли ти кохаєш, За мить розумієш, що насправді є цінність.
Попід вікнами ходять навшпиньки Жовтня сутінки ранні. Плями сонця й світанки туманні — Все складаю до скриньки. Стиглі груші і ранки простиглі. Наших спогадів рими Шелестять за твоїми плечима, Тягнуть поза будівлі. Дві кишені, чотири долоні В таємничім єднанні. У обіймах — хвилини останні, Теплі, темні, солоні. Чи ти чуєш, […]
Он фигурка-коробушка, или пёсик тот игрушка, едет он в большой машине, горы за окном, долины. А там речки и озёра, и поля, и рощи скоро, ёлочки бежат большие, иногда бывают ниже. Пёсик спит, и не играет, он согласно нам кивает, если будешь прочь идти, станет грустным пёсик, жди. […]
Залишайся таким, яким є, Якщо доброго багато в тобі. Це добре, коли оживе, То жити буде легше тобі на душі. Залишайся таким, яким є, Коли цінуєш та поважаєш Старших за тебе, що є, Цим самим собі краще бажаєш. Залишайся таким, яким є, Якщо вмієш до кінця любити. Та якщо багато […]
В твоєму волоссі заплуталась тиша та очі смарагдові також мовчать. Ніхто не розкаже чому все так вийшло, чому на устах невимовна печать. Блукають човни у думках океану, розгойдує штормами твій корабель. Шукає розгублених, поглядом тьмяним, маяк, що приводить до інших земель. У кожному є непрочитана книга, десятки майбутніх нових сторінок. […]
Лист кленовий, лист кленовий Усе падає додолу. Я зберу оті листочки І сплету собі віночок. Вишиваночку вберуся, Перед люстерком покручуся, Чобітки червоні взую, Ними теж я похизуюсь. Коли музику почую, То весело затанцюю, Заспіваю гарно й дзвінко, Бо я справжня українка. 2016 р.
Потоне як ваш корабель терпіння! Ви не сумуйте, вірте в чудеса! Бо прийде все: і мудрість, і прозріння, І душ людських свята земна краса! Коли проллється чаша з нелюбов’ю- Не сердьтеся, не плачте, не просіть! Пробачте людям їхнє лихослов’я, В собі любов до Бога віднайдіть! Коли змією підповзе зневіра, Самотність […]
Настрій?… Настрій?. – випить глінтвейну, З осінню на брудершафт, Поговорити на тему: “Де у житті “шах” і “мат”. Взяти у руки колоду, Мовчки розкласти пасьянс, Може, відомо природі, Програш чекає, чи шанс. Вслухатись в тишу ранкову, Може причується вальс, Настрій, щоби випадково, Трішки сповільнився час. Щоби побачити фарби, Щоби відчути […]