Сонце купається
В озерних хвилях
Золотими зорями
Галактичних світів…
І кожна зоря особлива
(Виграє золотими променями
Мільйонів століть,
Мільйонів людей,
Які жили на цій Землі )
І губиться в озерній воді
Золотої осені…
Поблизу дитина з матір’ю,
Дитина грається
З білими голубами
В смарагдовій траві
Золотої осені…
Саме тому (так подумав я)
Не перериваються
Золоті промені
Зв’язку поколінь,
Коли купаються
Золоті зорі
Золотої осені
В озерних хвилях…
Я дивлюсь
На цей прекрасний Світ
Золотої осені,
Шукаючи обрій історії Людства
І не бачу цього обрію…
Я бачу в уяві художника
Лише єдиний і безмежний
Зоряний простір Всесвіту…
Я бачу живих
Та мертвих людей,
Які воскресли навіки
Очима серця
У просторі Краси
Золотої осені
І золотих зорь…
Адже людська Душа
Є безсмертною тому,
Щоб кохати цей Світ,
Створений Господом
Для радості Людини
І Всевічного Життя…
Ми-Люди,
Ми будемо
Вічно жити
І будемо вічно
Милуватись
Золотими зорями
Золотої осені…
***
Київ. Воскресенка. 5 жовтня 2020 року.
Посвята Юлії Е.
Автор – Валерій Кучеренко
ІЛЮСТРАЦІЯ: Золоті зорі золотої осені.
Автор публікації
Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).
Титул: Небайдужий читач
Яскравий коментатор
Достижение получено 30.09.2020Титул: Яскравий коментатор