Для голосування необхідно авторизуватись

Чужина

Чужина

Емігрантам присвячується

Краю мій рідний, мій краю лелечий!
Світлого спомину лиш відгомі́н.
Де ж ти сховав мої мрії дівочі?
Чом ти стежки́ мої вітром замів?

Геть відпустив мене світом блукати!
Я ж намагалась там долю знайти!
В снах тебе прагнула знов розшукати,
Та не судилось до тебе дійти.

Матінко змучена, ластівко сива!
Скільки ж чекала мене ти з доріг!
Все виглядала, все Бога просила,
Та не вернулась на твій я поріг.

Лиш обіймала тебе в своїх думах!
В мріях торкалась твого я чола!
Так і летіла б до тебе на крилах,
Та обпалились мої два крила.

Лиш залиши́лось розхристане серце!
Лиш спорожніла невтішна душа.
Туга й журба залили́ їх до вінця,
Рани роз’їла лиха чужина.

І ось дивлюсь на твою я світлину!
А ти, рідненька, десь, в інших світах!
Мовчки благаю, прости сиротину!
І чомусь сльози бринять на очах.

Вибач мій краю, мій рідний, єдиний!
За мою зраду прошу я пробач!
Вже не побачу я дім і калину,
Ли́ше прошу, ти зі мною поплач.

10. 04. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ID: 832187
ТИП: Вірші
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.04.2019 00:24:02
© дата внесення змiн: 26.05.2020 21:02:42
автор: laura1

5

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

Laura1

41
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 22-03-2020

Бронзове перо

Достижение получено 08.12.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Чужина”