Покотилось сонце ясне
ген за небокрай,
ми живі і все прекрасно,
друже, пам‘ятай!
Всі протоптані доріжки,
пройдені шляхи
поклади в свою скарбничку,
щільно зачини.
Кожен спогад, кожен подих –
це твоє життя!
Бережи все дане Богом,
не жбурни в сміття.
Думай, друже, головою,
серцем відчувай.
Знають всі – людина смертна,
й ти не забувай.
Вийшов місяць, сіє зорі,
темна тиха ніч.
Пливе човен в синім морі
з вітром віч на віч.
Прийде ранок, зійде сонце,
нам освітить шлях,
шукай радість в кожній миті
і в простих речах.
Думок на тему “Покотилось сонце”
Чудово!!!