Морозяний присмерк і місто,
Розлите у запалках ламп,
Підгонить, пора вже запізня,
А нумо іти по домам.
А ти залишилась надвечір,
Ще опрацювати забув,
І поклопотатись над дечим,
Відкритий чекав ноутбук.
Розгорнуті білі папери,
Зім’ятий в оборках костюм.
Руками ти щоки підперла,
Уголос читаєш статтю.
Окликну тихенько без стуку,
Здивовано ба, оглянись.
Губами спитаєш беззвучно,
Спустив чого очі донизу.
І випала з рук авторучка,
Та байдуже – нащо здалась.
Заніяковіла незручно
На стільки запізній цей час.
Нічого не вимовив, ближче
Підійду, вже майже впритул.
Зіниці з відтінку заблискли,
Жагуче її зацілуй.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Leon Clerk

19

Коментарі: 4Публікації: 6Реєстрація: 16-01-2020