Для голосування необхідно авторизуватись

Для цього варто жити …

А ви не мріяли з лелекою
Постоять на одній нозі?
Чи птахом полетіть далеко,
Чи покупатися в росі?

Чи покачатися в травичці?
Чи перегнати струмО́к в річці?
Зануритись лицем в ромашки?
Побавитись в руці з букашкою?

Послухати жука дзижчання,
Листочків тихе коливання
І пташок гомінливий спів
Та вітру трепетний порив?

Цвіркун з надривом щось співає,
Зозуля діточок гукає
Та дятел морзе відбиває –
Усюди тиша розмовляє.

А потім впасти серед поля,
Прижмуривши злегкА повіки,
Насолодитись щ́Астям волі,
Пірнувши у безмежні ріки.

І зазирнувши в небеса,
Промінню коси заплітати,
Хмаринкам кудрі завивати,
Милуючись – яка краса!

Вдихати запах медоноса.
Від спраги солод на губах,
Стряхнувши із травинки росу,
Заснути солодко в квітках.

Проснутись, вмить – все зрозуміти:
Що все буденне – маячня.
Мабуть, для цього варто жити …
Є світ природи, в світі “Я”.

2

Автор публікації

Офлайн 5 років

Людмила Сургай

84
Коментарі: 0Публікації: 31Реєстрація: 23-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 23.11.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій