Пригорнусь я до тебе, весно,
Хоч і сльози дощами ллєш.
Я тебе розумію чудесно:
Неспокійне бо серце твоє.
Пр.: Але хочеться жити й радіти
І буяти у зелені снів,
Первоцвіти твої дивні діти,
Замережать душі сум рясний.
Пригорнусь я до тебе, весно,
Гляну проліском раннім у світ,
Де політ лелечат, небесний,
І магнолії дивний цвіт.
Пр.:І вдягнулась у весну надія,
Ніби горя ніде нема.
Тільки подих землі тяжіє,
Бо збирає плоди війна.
Пригорнусь я до тебе, весно,
Замість сліз дай цілющу росу.
І у Господа ласку небесну,
Для своєї Вкраїни прошу.
Пр.:Щоб твої зеленіли трави,
Мирне небо всміхалося людям,
Щоб загинув той гнів лукавий,
Що заліз Україні в груди.
Думок на тему “Пригорнусь я до тебе, весно”
Чарівливо та мило!