Сумує день, що сонечко стомилось, Що спів пташиний виспівав всі ноти, Що небо вже росою зажурилось, Що виснажились бджілки від роботи. Сумує день від тихої облуди, Що ніч вдягла на землю чорні шати. У вир турбот заковані ті люди, День дневі помагаючи вмирати. Сумує день за кожним своїм кроком, […]
Daily Archives: 28.05.2020
20 posts
Карпатських гір торкнулася душа, Яке це диво Божої природи: Смереки ніжно ріжуть небеса, Так величаво сонце з гір виходить. А трави пахнуть ,краще всіх парфум, Мов килими, квітують полонини, Трембіти голос розганяє сум, Купаються у хмарах верховини. Смарагдові ялини гомінкі Легенди вітру тихо вповідають У говір той вливаються струмки, […]
Весніє…Сльози падають з небес рясними росами на недостиглі трави, і недоречний вже зими протест, затихли вітряні її октави. Потужний Божий подих на ліси, поля, луги вселяється повсюди. Народжуються діти у весни, і хочеться вдихати повні груди. Земля свої обійми розкрива, Дає початок всякій стебелині, А жайворята мріють про жнива, І […]
Дітям на весілля Мої чудові, юні квіти Для матері найкращі діти, Сьогодні двері вам відкрито В життя,що називається СІМ’Я. Навчіться разом, ви радіти, Сміятись, плакати, любити, Терпіти, вірити, трудитись І хай між вами щезне «Я». Як мати,неба вам схилила б Та непідвладна моя сила, Тому дарую вам вітрила До Бога […]
Погодьтесь, в ній таки щось є, Таке нестримне, дивне і шалене. І ще її одразу ж видає – Життя таке яскраве, не буденне. Це, мабуть, сила, слабкістю здобута, Адже вона твоя без вороття. Її не можна легко так забути – Вона дається раз на все життя. Вона із […]
Холодний місяць гострить лезо. Крихкий будує тиша храм. Чого Ви плачете, принцесо? Ви й досі вірите казкам? Хіба для смутку є причина? Пощо ганьбить свою судьбу? Бо рицар хто? Брудний мужчина, що любить бійку і гульбу. Він не полюбить Вас до скону. Він у походи дремене. Повірте, серденько, дракону. Кохайте, […]
И зачем нам первая любовь, Если мы последнюю теряем, Мы виним во всём родную кровь, И бесславно в грусти утопаем. * * * Нам кричать и бушевать дано, Мы уже ошибок не считаем, И сплетая жизни полотно, Мы узора чёткость потеряем. * * * Но мы любим, верим, и чего-то […]
. . ТАК ПАХНЕ НІЖНО ЧАРІВНИЙ ЖАСМИН . .Одного дня, весною на світанку . .Я глянула в своє улюблене вікно, – . .Травневий дощик із самого ранку . .Ішов – моросив, як і ГОСПОДОМ дано. . .Трава зелена тішилась – раділа, . .Виблискувала тисячами диво-барв, […]
У хаті пахне пирогами, Варення з вишень на столі. В гостях я нібито у мами, Все так, як ми були малі. Весела мама і щаслива, У очі дивиться мені. В вікно заглядує калина, Обоє раді ми весні. Ну як живеш?- мене спитала. А в мене сльози полились. Мою руку в […]
Я кончиками пальцев Коснусь твоей души… Я постараюсь нежно Тебе не навредить… Я буду осторожно Дыхание ловить… И верить, что возможно, В судьбу любовь впустить…
Раз на раз ніколи не приходиться, Сонце сходить не в один і той же час. Дороги у житті не часто сходяться, Ми це спостерігали і не раз. Коли про щось ми мріяли, бажали, Виходило, як зАвжди навпаки, Але свої надії знову будували, І вірили уперто у казки.. Коли у боротьбі […]
В житті, не взнавши насолоди, Не скуштувавши щастя, яке є, Бредуть, забувши про свободу, Хоч болю шлях цей завдає… Це – дві душі, безвинні, ніжні, чисті, Колись були торкнулися руки, Приречені долать шляхи тернисті, Не день один, не місяць, а роки. Тернистий шлях нелегкий, заметілі. Дурне завзяття забиває дух. Як […]
Ой, летіла горлиця, Натомила крила, Дотвого пригорнуся Я плеча, мій милий. Ой,летіла горлиця, Сіла біля хати, Серденько не втомиться Любити й кохати. Ой, горлице, горлице, Ніжності пташино, Душа заспокоїться, Як Його зустріну. А торкнеться сонечко Дощу павутини, Я, мов тая горлиця До тебе прилину. 2016 р.
Он должен был служить преградой, Скрывать ваш быт, хранить покой. Народ прозвал его оградой, Ошибочно, ведь род мужской. Высокий, стройный, неприступный, Он словно вырос из земли, Чтоб оградить ваш мир преступный От копошащихся в пыли. ………………………………………………………………………………………………………… Однако сам забор в недоуменьи, Кого он все же должен охранять? Кого спасти […]
Змінився клімат, змінились люди. Ніщо не вічне на землі. Зими такої вже не буде Як пам’ятається мені. Не буду більше молодою І знов до школи не піду. І не такою вже ходою Я на підборах гідно йду. Але в душі немає смутку. І блиск очей іще не згас. […]