Карпатських гір торкнулася душа,
Яке це диво Божої природи:
Смереки ніжно ріжуть небеса,
Так величаво сонце з гір виходить.
А трави пахнуть ,краще всіх парфум,
Мов килими, квітують полонини,
Трембіти голос розганяє сум,
Купаються у хмарах верховини.
Смарагдові ялини гомінкі
Легенди вітру тихо вповідають
У говір той вливаються струмки,
Про край карпатський все пісні співають.
Краса Карпат, неписана краса
В тих синьогорах і духмяних луках
Навіки розчиняється душа
І серце із Прутом не зна розлуки.
2 коментарі “Краса Карпат,неписана краса.”
Тільки той, хто справді любить свій край, може так написати
Чудова пейзажна лірика вражає барвистими образами, пластичністю поетичних образів, надзвичайним відчуттям простору, адже це Божа світобудова, яка створена Богом для радості людини, є простором краси, де живе Людська Душа….Бажаю нових творчих натхнень Автору. З повагою Валерій. Київ.