Побіжу у придуманий світ своє душі.
І щиру молитву я знову прошепчу.
Тривоги пройдуть і спокій настане.
І добре все буде, собі я, так скажу!
І пташкою в небі я буду пурхати,
Ніким непомітною неба торкатись.
І теплі обійми я знову відчую.
Мелодія світу, звучатиме знову.
І скільки для щастя нам треба!?
Жменьку здоров’я для рідних
Й свобода, вона така необхідна людині!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 12-08-2020
