Холодний дощ лиш змиває напасті,
Тож хмари втекли – і знову світанок,
А пташку мерщій неначе у вальсі,
Кружляє в обіймах сонячне сяйво.
Не думай, що осінь, тільки журлива,
Вона надихає, ніжить любов’ю,
І вразити вміє, панна мінлива,
Бо золото щедро сіє в негоду.
Що літо пішло, дерева розкажуть,
Від блиску на листі, роси барвисті,
А та додає ще фарби пейзажу:
Багрянець дубам і млявість блакиті.
Осіння пора багата на квіти,
Вони наостанок світлом зорили,
Незвичне єднання мряки та втіхи,
Жаги до життя – у ніжності днини.
Автор публікації
Коментарі: 799Публікації: 514Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор