На тебе не чекав, повір,
Життя минулим проживав,
Забути все, мабу́ть, хотів,
Хіба про щастячко гадав?
Пусте, що дощик накрапав,
П’янким огорнула трунком,
Прийти до тями не встигав,
Тож прямо попала, влучно.
Сьогодні відкрита сповідь,
Кохаю…тепер ти знаєш,
Час швидко втікає… осінь…
В душі ж забарився травень…

2 коментарі “Не чекав”
Прекрасні рядки. І змальована ними ситуація теж радує душу! Супер.
Дякую Наталія.