Спадає тінню,
Нестерпна змія,
Як привід, звісно,
Підкинуть гріха.
Зіграти в шахи,
Пройти цей форпост,
Згущаю барви,
Щоб ранить когось.
Клекоче серце,
Горить вже сірник,
Не будь же перша!
Ти краще… іди…
Стійка напруга,
Так нерви звела,
Війна паскуда,
Душа… мов зола…
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “Краще іди…”
Дуже життєво.
Аж занадто.
Лізо, от як можна так чудово підмічати і виражати словом те, що близьке та знайоме геть усім? Тут можна сказати тільки: Браво!
Дякую Наталія!Чудовий коментар!
Очень знакомо такое состояние – каждая эмоция имеет право на жизнь в нашей душе, Как точно описаны эти душевные моменты, терзания и внутренняя борьба с принятием!
Благодарю Olvia!Такие чудесные комментарии.