Порізала його по серці,
Сльозами вмилася на мужньому плечі.
А він на неї, зовсім, і не сердиться:
“Не плач над серцем, там уже рубці”.
Порізала любов на клаптики.
Ножем ударила щосили
І каяттям гірким заплакала:
“Коханий, милий мій, прости мене”.
Так пульс лунає в скронях, тихим вальсом:
“А я тобі троянди, глянь, приніс”.
Торкнувся щік він ніжно пальцями:
“Ніщо не варте в світі твоїх сліз”.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 11-04-2020
Достижение получено 11.04.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
