Стояла ваза на столі,
В ній сині-сині незабудки,
Згадалась молодість мені,
І наші перші поцілунки.
Як зараз тепло на душі,
Хіба букетика забути?
Були ці квіти польові,
Чуттєві долі подарунки.
Іскристі вогники в очах,
І погляд лагідний, несмілий,
Кружляв піднявши на руках,
Тоді від щастя променіли…
Кохання юності, завжди,
Лишиться пам’яттю зігріте,
Як ніжний споминок весни,
Душі та серця… найцінніше.

Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор