Ця ніченька була привітна,
Так лагідно вела розмову,
Немовби підливала зілля,
І небо застилала млою.
Пів місяця в пітьму зникало,
Рум’янцю золотого сяйво,
Зірниці огортав серпанок,
Очікувало сонне царство.
Дрімота непомітно, м’яко,
Солодких додала фантазій,
Метелики кружляли мляво…
Блаженний сон…безмежних мандрів.

2 коментарі “Блаженний сон”
Так сокровенно та щемно..
Дякую Наталія.