Повсідались купочкою вірші,

Крізь слова замріявши струну…

Знов весна і мить «коби не гірше»,

І надія знову на весну.

Повсідались вірші загадково,

Нотний стан заповнивши в єстві,

Боячись утратить бодай слово

І без слів чекаючи нові.

Повсідались вірші, наче діти,

Мов на справжність давши мені тест –

Благо, що не маю червоніти

Й не тяжкий римований цей хрест!

21.03.2012 р.

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Інна Гончар

357

Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.04.2019

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 04.09.2018

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій