І день за днем, за сходом захід,
В кімнаті знову відгук вулиць.
У склі вітрин, сірі силуети,
Немов з минулого вернулись.
І всі ці лиця є знайомі,
У посмішці у погляді в словах.
Серед все заповняючого шуму,
Тиша їх найбільший страх.
Крики їхні не почути,
Бо прагнем вірити очам.
В голові ведем перелік,
Їхнім – не своїм гріхам.
Автор публікації
Коментарі: 24Публікації: 24Реєстрація: 18-09-2018
Достижение получено 09.11.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
2 коментарі “Ехо вулиць”
Прекрасний і дуже цікавий вірш! Але все таки краще не “ехо”, а “луна”.
Дуже оригінальна за сюжетом та зоровими асоціаціями (на рівні підсвідомості) філософська поезія, яка замикаються глобальним узагальненням у слові “Гріх”…. Давно не читав таких потужних поезій. Щиро дякую. Бажаю нових творчих натхнень та сміливих поетичних експериментів. З повагою Валерій. Київ.