Запахла осінь листям і дощем,
І сиве небо долу притулило…
А на душі – якийсь холодний щем,
Мов болем обпекло і роз’ятрило.
З’явилось раптом:
«Господи, прости!»
Перечепилось за холодну втому –
І полетіли в далечінь листи,
У безвість, адресовані нікому…
Час сповіді…
Пора життєвих жнив…
Розкрию парасольку серця свого,
Щоб дощ осінній більше не мочив
Такого рідного, такого дорогого…
Думок на тему “Осінні листи”
Скільки написано про осінь, але ви знайшли своє. Гарна робота.